“Ми вже не такі, якими були рік тому. Як і наші кохані. І це – щастя, якщо ми, змінюючись, продовжуємо любити тих, котрі також змінилися…”
Вільям Саммерсет Мойем
У БІБЛІЙНОМУ уривку, який зачитується під час церковного шлюбу, йдеться про те, що молодятам та їхнім гостям з різних причин забракло вина на весіллі.ВИНО – символ солодкості, неповторності стосунків, великого взаєморозуміння. ІЗ ПЛИНОМ років, оскільки чоловік та жінка звикають бути разом, воно може стати водою – буденністю, нецікавістю, звиканням один до одного, незадоволення один одним, претензіями, непорозуміннями, сварками і затяжними конфліктами. ДО ВЗАЄМНОЇ ненависті, байдужості та розлучення – рукою подати. АБО Ж чоловік і жінка попри чужість один до одного все ж залишаються разом, перетворюючись на пусті посудини для води, але без води. ТОБТО без глибокого довірливого та дружнього спілкування. МОВЛЯВ, залишаємося разом, бо маємо дітей, брали шлюб у церкві…
Добре вино на початку, а коли вп’ються – гірше – це звична стереотипна схема кожного подружжя…
Як зробити так, щоб вино у подружжі зберегти досі, назавжди?
ПРОПОНУЄМО основні варіанти “відсвіження” стосунків між чоловіком і жінкою, коли в подружжя тривають кризові явища. А ТАКОЖ – профілактики, а то й узагалі – запобігання будь-яких конфліктів та проблем спілкування між ними.
Базові:
Звернутися до Бога
Ісус рятував ситуацію, коли забракло вина, через воду – відновлення, очищення стосунків… Тебе і мене рятує Христос. Ми вже не самі. З нами постійно присутня інша Особа, Божественна, і це дуже важливо розуміти.
У кризових ситуаціях до кого звертатися, куди йти? До Господа Бога, через Сповідь і Причастя. Якщо я, ми обоє посповідаємося, робитимемо так періодично, то Він знову стає частиною мене, присутній в нашому подружжі. І тоді Він може допомагати мені, нам. А якщо я Його відкинув/-ла, то закритий/-та на Його благословення.
Розмовляти, розмовляти і ще раз розмовляти…
Тобто сваритися. Докоряти один одному, висловлювати всі свої думки-почуття щодо одне одного, досягати порозуміння і компромісів. Найголовніше – скористатися Божою присутністю в наших стосунках, Його силою-благодаттю й не замикатися один до одного, образливо і гордовито, безнадійно і зневірено не мовчати…
А як це розмовляти? Про що розмовляти?
Ось декілька практичних варіантів:
1. Постійно чи періодично мати традицію спілкування-розмови один з одним.
Це, наприклад, ввечері, після приходу додому з роботи чи після виконання всіх побутових справ та обов’язків сідати та розмовляти. Бути удвох. О конкретній годині щодня, в одній і тій же. Говорити про те, що сталося з вами протягом дня, що пережили, як почувалися. Якщо двоє такою інформацією, такими пережиттями ділитимуться між собою, вони будуть щирими, чесними, відвертими, надзвичайно зблизяться один з одним і здружаться. Така традиційна, періодична розмова щодня, кілька разів на день – не лише хороша профілактика подружніх криз у стосунках, але й вирішення і вихід із них.
Для жінки не буде проблема говорити з чоловіком про щось, що вона пережила протягом дня. А для чоловіка – це величезні зусилля. Однак протягом дня щось обов’язково радісне чи неприємне сталося з тобою, чоловіче! Чи щось приємне сповістив друг або начальник, чи надзвичайно роздратував водій, який, обганяючи тебе, ледь не створив аварійну ситуацію на дорозі тощо. Не мовчи, розкажи про це, скажи, як ти почувався під час цих моментів свого життя.
2. Спільна молитва.
Спільна молитва чоловіка і жінки – також дуже сильний фактор, що єднає, здружує, ріднить. Ми робимо щось спільне, спільно спілкуємося з Богом.
Але дуже важливо, щоб ця спільна молитва подружжя була наперед продумана і добре організована. Щоб обоє подбали про відповідну молитовну атмосферу довкола них. Це, наприклад, вимкнене світло, запалена свічка перед іконою, вибрані та узгоджені між двома молитовні тексти, визначена послідовність промовляння молитов (хто – який текст і т.п.), якщо обоє моляться разом – то визначені місця пауз тощо.
Така добре організована молитва буде органічною, ненав’язливою, такою, що об’єднує та ріднить.
3. Пробачення.
Інколи надзвичайно важко простити. А ще важче – забути прикрість та кривду, яку нам зробив наш чоловік чи дружина. Ми би мали простити одразу, а якщо нам це не вдається, гордість та егоїзм панують нами. Щоб їхній вплив не був таким визначальним на нас, щоб доволі швидко нам вдавалося простити і забути кривду, варто практикувати пробачення-молитву. Рекомендуємо вибрати молитовний текст, який нам подобається, є промовистим для нас і близьким серцю. І періодично (що важливо), щоразу ввечері чи вранці цей текст присвячувати своєму чоловікові чи своїй жінці, молитися за нього чи неї. З часом неодмінно завдяки благодаті Святого Духа, яку активуємо в собі постійною чи періодичною молитвою, подіє настільки ефективно, що ми не так боляче згадуватимемо минулі рани. Поступово відчуватимемо полегшення в душевному стані, зможемо вільніше та відкритіше спілкуватися з дорогою нам особою.
4. Повертатися до місць спогадів, відвертості, спілкування, щирості.
Якщо у вас обох є спільне місце, з яким пов’язані приємні почуттєві спогади, які стосуються саме вас обох, то підіть чи поїдьте туди. Періодично відвідуйте це місце чи ці місця, особливо у періоди непорозумінь та криз. Прибувши на це місце, пробуйте згадувати, якими ви були тут, і які події розвивалися тут із вами. Такі спогади надзвичайно відсвіжають стосунки, ріднять і мирять подружжя. Чим більше таких місць спільного щастя, тим краще. Віримо, що кожне подружжя їх має надзвичайно багато. Якщо відвідуватимемо щоразу інше місце, набагато кращим буде ефект та свіжість спогадів як поштовхів до порозуміння та відновлення люблячих стосунків.
5. Реколекції для подружжя – як підзарядка акумулятора.
Періодично можна зустріти оголошення про реколекції для подружжя, які організовуються у церковному середовищі. Це зустрічі, які проводить досвідчена людина чи люди на певну тему, яка стосується подружніх відносин. На реколекції переважно приїжджають подружжя різного віку та стажу. Під час слухання та спілкування з реколектантом, із іншими подружжями мимоволі можна багато корисного почерпнути з їхнього досвіду і застосувати це для відновлення власних стосунків.
Реколекції – це також можливість єднання з Господом та між собою через спільні молитви, богослужіння, участь у Святих Таїнствах Церкви тощо.
Принагідно рекомендуємо інформацію про реколекції для подружніх пар “Подружні зустрічі в УГКЦ” за цими посиланнями:
https://www.facebook.com/podruzhnizustrichi
Дивіться також наші інші:
6. Знайомство з “ідеальними” подружжями – святих людей.
Це спільне читання житій святих, про подвиги святих чоловіків і жінок. Наприклад, про святих Йоакима та Анну (батьків Богородиці), Андріана та Наталію тощо. Обговорення прочитаного, думки з приводу.
Це також пам’ятати, пригадувати собі періодично про життєвий приклад Адама та Єви. Як би дивно не звучало, але саме вони є чи не найідеальнішим людським подружжям з-поміж усіх часів і народів. Пережити стільки досвіду, залишаючись разом – це колосально! Це і зустріч, і глибоке пізнання одне одно, розуміння природної потреби, необхідності любити один одного і бути разом («Це кість від моїх костей і тіло від мого тіла»). Це і життя в гармонії стосунків, в розумінні потреб одне одного та співпраці, тобто життя в раю. Це і подружні кризи як кінець раю, вигнання з нього («Це не я, це все жінка, яку Ти дав мені…»), і важка праця на землі часто без результату і винагороди («В поті чола оратимеш землю, і терня та будяки родитиме тобі…»), і перший досвід народження дітей («у болях народжуватимеш дітей твоїх…»), і важкі пережиття, пов’язані з братовбивством Каїном Авеля, їхніх синів. Це і перебування у пеклі після смерті в очікуванні на позбавлення від самотності Богом Христом через Його воплочення, смерть, сходження до аду, воскресіння. Всюди і завжди вони – разом. І Бог з ними присутній увесь час, піклується про них («І пошив їм шкіряну одіж…).
Звернімо увагу, що усі ці життєві штрихи є у кожного подружжя!..
7. Пам’ятати/пригадувати, що люблю.
Пам’ятайте також завжди чи періодично, випишіть собі на видному місці про життєву жертву іншого заради вас. Що наш партнер життєвий зараз чи вже давно міг чи могла бути десь далеко, з кимось іншим, набагато щасливішим чи щасливішою. Але він чи вона – досі зі мною. Пригадувати собі постійно, що люблю іншого. Бо, як стверджує влучно апостол Павло, любов не минає ніколи (1 Кор. 13, 8). Криза в подружжі – це просте і банальне забуття того, що любиш. Згадаймо це, і все з Богом буде добре у нас!
ВІЗУАЛЬНІ ПІДСУМКИ
Запрошуємо взяти участь у створенні ПЛАКАТУ “ВІДГУКИ УЧАСНИКІВ” на нашому сайті за цим посиланням:
Просимо вас залишити розширений відгук про наші передподружні курси через анонімні онлайн-відповіді/голосування за цим посиланням:
відгук_про_передподружні курси
Ваші відповіді допоможуть нам розвиватися та ставати інтерактивнішими для інших молодих людей, котрі в майбутньому братимуть участь у наших передподружніх курсах.
ДЯКУЄМО ВАМ ТА ДО НАСТУПНИХ ПОЗИТИВНИХ ЗУСТРІЧЕЙ!
Зрозумій, щоби повірити. Повір, щоби зрозуміти 