Чин вінчання
Священик: Боже пречистий і всієї тварі сотворителю, Ти через Твоє чоловіколюбіє ребро праотця Адама переобразив у жінку, і благословив їх, і сказав: Ростіть і множіться, і володійте землею; і обоє їх в одне злучив…
¢ Жінка з ребра – нижчість її???
«… ребро праотця Адама преобразив у жінку…». В описі створення жінки у Біблії – акцент на самотності, співчутті Бога до Адама. А не на природній, статевій чи соціальній нижчості жінки-Єви. Ребро, взяте від серця Адама, свідчить про надзвичайну рідність і близькість жінки до чоловіка. Кращі друзі? Більше! Близькі люди? Більше!! Одне серце, одна душа, одне тіло? Так, найрідніші, невимовно близькі!!!
… і кого Бог злучив, людина нехай не розлучає…
Багатьом людям, навіть християнам, не до вподоби непохитна позиція Церкви щодо нерозривності церковного шлюбу аж до смерті. Щодо неможливості розлучення.
По-перше, відсутність розлучення у церковному християнському середовищі придумав не єпископ, не священик, ніхто інший із людей. Але Бог, сказавши: “Хто відпускає свою жінку – за винятком розпусти – і ожениться з іншою, той чинить перелюб; і хто ожениться з розвідкою, чинить перелюб.” (Євангелія від Матея 19:9). Священики, єпископи, благочестиві вірні християни, як вірні учні й послідовники свого Божественного Вчителя, слухають Його. Тому й не розлучають законно шлюбованих чоловіка і жінку. Хіба би смерть їх розлучила.
По-друге, святий апостол Павло у своїй знаменитій фразі каже: «Любов ніколи не минає» (1 Кор. 13, 8). Якщо під час шлюбу чоловік і жінка отримали від Бога любов, своїм приходом на шлюб до храму доводять, що готові прийняти її, то не можуть згодом раптово перестати любити один одного. Це просто абсурдно і неможливо. Божа любов є незламною і невичерпною: вона є вірною цілу вічність. Обряд Святого Таїнства Подружжя передбачає, що християнська любов, яка поєднує чоловіка і дружину, теж має тривати вічність.
Однак бувають миті, коли шлюб між чоловіком і жінкою ніби відбувся, але насправді його не було. Ніби було все: і сам шлюб, і його церемонія, і всі необхідні люди та атрибути. Та в суті була перешкода (зло, гріх, неміч), які унеможливили саме вінчання, саме подружжя як таке. Тоді Господь не поєднує таких двох людей в одне. Це може виявити церковний суд через пошук такої причини під час тривалого судового процесу.
Таких причин, згідно з церковним правом, є тринадцять. Між іншим, про одну з них каже сам Господь: “Хто відпускає свою жінку – за винятком розпусти – і ожениться з іншою, той чинить перелюб; і хто ожениться з розвідкою, чинить перелюб.” Тут не йдеться про те, що у випадку зради чоловік перестає бути таким для своєї жінки й навпаки. А їхній шлюб ніби скасовується, не був Богом прийнятий. “Розпуста” тут вжита у значенні співжиття та інтимних стосунків рідних брата і сестри. У такому випадку, і ще в 12-ти інших, які визначила Церква, – нема подружжя, не було шлюбу. Це і виявляє Бог для людей, котрі звертаються до церковного трибуналу про визнання свого шлюбу таким, що його взагалі не було.
… Ти через невимовний твій дар і велику доброту прийшов до Кани галилейської і там подружжя благословив, щоб показати, що з Твоєї волі є законне подружжя і дітородження з нього.
Згідно з цими рядками молитви, законний, природний зв’язок чоловіка й жінки – тільки через церковний шлюб;
… Сам, Владико пресвятий, прийми моління нас, рабів твоїх, і – як там, так і тут – прийди невидимим твоїм пришестям і благослови подружжя це, і дай рабам твоїм, (ім’я) і (ім’я), життя мирне, довгі літа, доброчесність, любов взаємну в союзі миру, рід довговічний, у дітях утіху і нев’янучий вінець слави.
¢ Коли в стосунках двох починається любов?..
… У момент шлюбу. До того – кохання, закоханість. Саме під час шлюбу в храмі Бог дарує обом свою любов. Немов би кажучи: ось вам найцінніший подарунок – Сам Я, Любов. Тож любіться, вчіться любити і поширюйте любов у світі через стосунки одне з одним і передавання любові своїм дітям. Тому коли до шлюбу говоримо один одному «я тебе люблю», робимо це або з перспективою в майбутнє, або передчасно і пустослівно.
… Сподоби їх видіти дітей дітей своїх, охорони ложе їх від небезпек…
¢ Небезпеки статевого життя подружжя:
а) відсутність розуміння статевого життя як найглибшого, найтіснішого єднання двох у любові заради взаємообдаровування нею; (тобто не лише як приємності, як цікавого проведення часу вдвох. Але як можливості побути зі своєю жінкою/своїм чоловіком максимально близько! При такому розумінні статевих стосунків уникаємо ризику звикнути до них чи припинити їх після тривалих років подружнього життя)
б) лише інстинктивний, егоїстичний пошук власного задоволення; (тобто мені байдуже, що відчуває, чи відчув задоволення мій партнер, головне – що я отримав/-ла задоволення)
в) використання, приниження і примушування іншого; (як відомо, є різні варіанти, сценарії статевих стосунків. Можливо, деякі з них для нашого партнера не будуть прийнятні чи приємні. Але нам вони надзвичайно необхідні! Як діятимемо: змовчимо-терпітимемо, залишаючись невдоволеними, або ж примушуватимемо, шантажуватимемо, наполягаючи на своєму? Про це треба щиро говорити)
д) відсутність відчуття потреб іншого, незнання цього; (це протилежне до попереднього: можливо, наш партнер має певні очікування від статевих стосунків та їх варіантів, а ми про це не знаємо…)
г) відсутність взаємної статевої співпраці (тобто старань, зусиль, щоб інша особа відчула любов та задоволення);
ґ) подружні зради; (як наслідок всього попереднього. Звернімо увагу, з чого вони походять: вони ніколи не відбуваються просто так. Але мають солідні першопричини та передумови!)
е) штатні коханці і коханки;
є) можливе непліддя;
ж) безвідповідальне планування дітонародження, похідні вбивства-аборти і т.п.
ПЕ.ЕС. Цією фразою “Сподоби їх видіти дітей дітей своїх, охорони ложе їх від небезпек…” священик/єпископ, церковний співець, гості весілля як Церква вболівають перед Богом, щоб у молодого подружжя цього всього не було…
Священик: Боже святий, Ти з пороху сотворив чоловіка і з ребра його создав жінку, і дав йому помічницю, відповідну до нього, бо так було вгодно твоїй величності, щоб не самому бути чоловікові на землі…
Нагадуємо, що не добре бути самотньому не лише чоловікові чи жінці, а й кожній людині. Самотність – неприродна, нелюдська для нас. Бо людина – це спільнота чоловіка і жінки, а також Бога, Котрий з Ними і в Них перебуває. Тому одним із найжорстокіших покарань, винайдених суспільством, є одиночне ув’язнення. Оскільки ізолювати людину від інших означає позбавити її людської сутності – бути з іншою людиною. Це як вичавити з неї людину… Саме тому, перебуваючи в ізоляції, людина невдовзі починає бачити галюцинації і схильна цілковито втратити відчуття реальності.
Ось чому дуже сильно, щиро і завжди по-новому треба радіти і сприяти кожному чи черговому бажанню людей, зокрема чоловіка і жінки, поєднатися у подружню спільноту… Це ще одні щасливці, які мають шанс любов’ю і створенням нових спільнот зі своїх дітей уникнути диявольської самотності.
… Сам і нині, Владико, пошли руку твою з святого жилища твого, і з’єднай раба твого (ім’я) і рабу твою (ім’я), бо Ти з’єднуєш жінку з мужем. З’єднай їх в однодумності, вінчай їх на любов, злучи їх в одне тіло, даруй їм потомство і радість у дітях…
Бог Творець “поділився” з людиною владою творити нове життя.
Обіт або подружня клятва
Де є звичай, жених і невіста кладуть праві руки на Євангеліє, а священик кладе епітрахиль і хрест на їх руки.
Жених: Я, (ім’я), беру Тебе, (ім’я), за жінку, і прирікаю Тобі любов, вірність, і чесність подружню, і що не залишу Тебе аж до смерти. Так мені, Боже, поможи, в Тройці Святій єдиний, і всі святі.
Невіста: Я, (ім’я), беру Тебе, (ім’я), за мужа, і прирікаю Тобі любов, вірність, чесність, і послух подружній, і що не залишу Тебе аж до смерти. Так мені, Боже, поможи, в Тройці Святій єдиний, і всі святі.
Священик, благословляючи їх: Що Бог з’єднав, чоловік нехай не розлучає.
¢ ” … і прирікаю Тобі любов…”
У житті часто підтверджується гіркий такий досвід. Коли подружжя замикається лише на собі, на добробуті, на вирішенні проблем і справ (тобто на «горизонтальному» рівні), то обоє швидко можуть набриднути одне одному. Життєві обов’язки і щоденні клопоти приглушують ті почуття, які зародились у їхніх серцях. Краса і молодість, котрі зникають, вже більше не є джерелом і стимулом для внутрішньої енергії любові. І подружжя ризикує розпастися. У християнському подружжі все по-інакшому. Любов є «даром з висоти», вертикальною основою їхнього життя. Подружжя, звертаючись до Христа (через спільну молитву – до Євхаристії), отримує від Нього силу залишатись «одним тілом» не лише на час молодості чи можливості фізичної близькості, але на час вимріяний Богом – вічність.
¢ Вірність – це дивитись на інших, милуватись ними, але не бути їхніми, лише одного/однієї…
Вірність – це також обговорювати власні чи спільні проблеми з чоловіком/жінкою. НЕ обговорювати слабкості одне одного з іншими людьми. НЕ підривати авторитет одне одного. Це ставати на бік чоловіка/жінки у конфліктах з батьками. Це т.зв. п’ять мов любові у подружжі: слова підтримки, вчинки служіння одне одному, якісний час удвох, дотики і подарунки…
P.S.Щодо цих п’яти мов любові у подружжі, то пропонуємо вам пройти пізванальне опитування для чоловіків/жінок за цим лінком:
Питальник для чоловіків/жінок “П’ять мов любові у подружжі”
Відповідно рекомендуємо книгу:
Гері Чепмен «П’ять мов любові у подружжі», «Свічадо», 2008.
¢ Чесність – це ЗАВЖДИ мати час для іншого: для розмови, для слухання іншого…
Чесність – бути щирими, розмовляти, приймати спільно важкі життєві рішення. Не приховувати від іншого те, що його безпосередньо стосується. Не звинувачувати взаємно один одного, зокрема щодо виховання дітей.
¢ Послух подружній (обіцяє чоловікові жінка) – це, маючи свою думку та бажання щодо тієї чи іншої життєвої ситуації, і висловлюючи їх (чесність), прислухатися, мати повагу до будь-якого рішення, яке прийняв чоловік; не сумніватися в його правильності. Я, жінка, думаю так. Але мій чоловік (як стратег, як далекоглядний) завжди приймає добрі рішення. І тому я, висловлюючи, чи подобаються вони мені, чи ні (чесність), підтримую його рішення, його точку зору, а не свою. Мудра жінка, навіть коли вважає точку зору, рішення свого чоловіка немудрими, дозволить йому прийняти таке рішення, підтримає його в ньому. Щоб чоловік, помилившись, відчувши особисто помилку свого рішення чи думки, більше ніколи подібного не повторював. Чоловіки найкраще вчаться не на словах інших, а на власних помилках.
¢ «… аж до смерті…»…
Це, крім нерозлучності до фізичної смерті одного з подругів, означає також «духовну смерть». Тобто повне самозречення заради коханої особи за прикладом Христа, Котрий колись віддав і досі постійно віддає своє життя для вірних (Євхаристія). А якщо в сучасному контексті, то… це не їхати на заробітки. А якщо і їхати, то разом, не залишати один одного на тривалий час.
Вінчання
Узявши вінці, священик вінчає спершу жениха:
Вінчається раб божий (ім’я) з рабою божою (ім’я) в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Вінчає і невісту:
Вінчається раба божа (ім’я) з рабом божим (ім’я), в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
І благословляє їх тричі:
Господи Боже наш, славою і честю вінчай їх (3 р.)
¢ Символіка вінків/корон на ваших головах…
Корона, вінець – знак перемоги над світом розділення, егоїзму, життям лише для самого/самої себе і для задоволення лише власних бажань і потреб. У моєму житті з’являється хтось інший, для кого буду жити. Це той/та, хто збоку стоїть поруч із подібним вінцем чи короною на голові, кого коронували разом зі мною, хто також буде жити для мене. Це і є “принцип вінків” як найважливіший рецепт щастя чоловіка і жінки в подружжі: служити один одному, присвячувати себе і все своє іншій особі, щоденно робити все для того, щоб інша особа була щаслива. Після довгих років життя часто відчуватимемо розчарування в любові, в життєвому партнерові. Але це тому, що налаштовані брати, отримувати від нього, а не віддавати себе, свої сили, увагу і старання іншому. Любов – це смерть власного егоїзму заради добра коханої особи…
P.S. Якщо бажаєте практично переконатися в тому, що подружнє щастя чоловіка і жінки неможливе без служіння одне одному і без життя заради того, щоб мій чоловік/моя жінка/ був/була/ щасливий/-а, не пошкодуйте двох годин свого часу і подивіться
Фільм “ВОГНЕТРИВКИЙ” (рyс. Огнеупорный, eng. FIREPROOF) (2008)
- Жанр: Мелодрама, Драма.
- Країна: США
- Тривалість: 122 хв. /02:02
- Режисер: Алекс Кендрік
Опис: Заходячи в палаючий будинок, капітан Калеб Холт діє по-старому правилу пожежників: «Ніколи не залишай товариша в біді». Приходячи додому, де його чекає дружина, почуття до котрої давно згасло, він живе за своїми власними правилами. На роботі Калеб завжди рятує інших, але як йому врятувати свій шлюб?
Перегляд за посиланням: “Вогнетривкий” / “Огнеупорный” / “Fireproof” (2008)
П.С. Українською мовою вийшла книга, якою користувався Калеб Хольт для підкорення себе та своєї дружини. Переглянути та замовити книгу можна тут:
Стівен і Алекс Кендрік. 40 кроків для зміцнення подружжя і почуттів. Свічадо, 2020.
Пропонуємо також: Інші книги видавництва “Свічадо” схожої серії та тематики.
¢ Запалені свічки в руках…
Після вінчання коронами/вінцями молодята тримають у руках запалені свічки. Світло — знак радості. Тому запалені свічки символізують радість зустрічі двох закоханих людей, котрі полюбили одне одного. Одночасно свічки – символ їх внутрішньої і тілесної чистоти, недоторканості, цнотливості та непорочності, як і біла весільна сукня чи святковий костюм.
Священик читає Євангеліє Івана 2, 1-11:
Одного разу було весілля в Кані галилейській, і була там мати Ісуса. Запросили на весілля також Ісуса та його учнів. Коли ж забракло вина, мати Ісуса каже до нього: Вина не мають. Ісус відповів їй:
Що мені і Тобі, жінко? Ще не прийшла моя година. Але мати його мовила до слуг: Що тільки скаже вам, робіть.
Було ж там шість кам’яних посудин на воду, що були для юдейських очищень; кожна вміщала дві або три міри. Сказав їм Ісус: Наповніть посудини водою. Вони наповнили їх доверху. Далі каже: Зачерпніть тепер і несіть до весільного старости. І понесли.
Коли староста покуштував воду, що стала вином (не знаючи, звідки воно взялося; знали тільки слуги, які зачерпнули воду), закликав він молодого і каже до нього: Кожен чоловік дає спершу вино добре, а як уп’ються – гірше. Ти ж добре вино зберіг досі.
Ось такий початок чудес учинив Ісус у Кані галилейській, і тим об’явив свою славу, і учні його увірували в нього.
¢ Якщо бажаєте глибше розуміти ці Божі слова, якими Він звертається до вас під час церковного шлюбу, а також хочете практично застосувати їх у своїх стосунках, прочитайте також цю статтю:
Шляхи підтримування постійної “свіжості” стосунків у подружжі
Священик: Господи Боже наш, Ти у спасительнім твоїм промислі сподобив у Кані галилейській показати цінність подружжя твоїм пришестям: сам нині рабів твоїх (ім’я) і (ім’я), що їм зволив Ти з’єднатися одне з одним, збережи в мирі й однодумності, покажи чесним їх подружжя, збережи нескверним їх ложе, зволь, щоб їх співжиття було непорочне, дай їм дожити глибокої старости і чистим серцем сповняти заповіді твої.
¢ Статевість чоловіка і статевість жінки…
На відміну від інших життєвих систем людини (кров’яна, нервова і т.п.), статева система призначена для іншої людини. Статевість чоловіка, згідно з християнством, призначена лише для його жінки. І навпаки. Це дар Бога подружжю. Це як подарунок, який ми маємо і зберігаємо чи даруємо для іншої людини, нікому не передаровуючи. Тому християнство, виступаючи проти розпусти, порнографії, вільного подружжя, шведських сімей і т.п., оберігає інтимну недоторканість і гідність людини.
Обряд спільної чаші і обходу кругом тетраподу.
¢ Символіка спільної чаші
Пиття вина нагадує про чудесне перетворення води у вино, звершене Ісусом Христом у Кані галилейській. Пиття зі спільної чаші символізує повне єднання наречених. Віднині у молодят – спільне життя.
Після обряду спільної чаші священик з’єднує праву руку нареченого з правою рукою нареченої, покриває їх епітрахилем і зверху на епітрахиль кладе свою руку. Тримаючи свою руку на епітрахилі поверх з’єднаних рук наречених, священик тричі обводить їх довкола тетраподу.
Ходіння довкола тетраподу тричі або один раз – знак нерозривності подружжя/церковного шлюбу… Це означає, що через руку священика чоловік отримує жінку від самої Церкви, яка з’єднує їх у Христі навічно. Як і в чині Хрещення, це ходіння по кругу символізує вічність стосунків. Наречені зобов’язані вічно зберігати свій подружній союз, пам’ятати про спільний хрест, покладений на них сьогодні, носити «тягарі один одного» (Гал. 6, 2) і завжди бути сповненими благодатної радості їхнього шлюбного дня.
Благословення вінцями або розвінчання
Священик, знявши вінець женихові:
Возвеличся, женише, як Авраам, і благословися, як Ісаак, і умножся, як Яків, пробуваючи в мирі і сповняючи в правді заповіді божі.
Коли знімає вінець невісті:
І Ти, невісто, возвеличся, як Сара, і возвеселися, як Ревека, і умножся, як Рахиль, втішаючися своїм мужем, придержуючись меж закону, бо так зволив Бог.
Священик: Боже, Боже наш, Ти прийшов у Кану галилейську і подружжя там благословив. Благослови ж рабів твоїх оцих, що з волі Твоєї з’єдналися у спільноту подружжя. Благослови їхні входи і ізходи, умнож у добрі життя їх, прийми вінці їх у царстві твоїм, зберігаючи їх чистими, непорочними й бездоганними на віки віків.
¢ Входи і ісходи?
«… благослови їхні входи та ісходи…» Мається на увазі сексуальне життя подружжя. Секс часто обмежуємо лише до фізичного акту. Але це акт зближення. Максимального єднання двох. Відвертість, не сором між подружжям. Служіння один одному, як Христос служить нам – віддає своє тіло. Подібно чоловік і жінка віддають своє тіло одне одному. Взаємообмін тілами і стараннями щодо одне одного, як своєрідними подарунками. Повне взаємопроникнення чоловіка з жінкою без жодних природних і штучних перешкод і посередників (контрацепції, онанізму, мастурбації і т.п.) Природне і відповідальне планування дітонародження (користування природними методами розпізнавання плідності).
ПЕ.ЕС. Цією фразою “Благослови їхні входи і ізходи” священик/єпископ, церковний співець, гості весілля як Церква вболівають перед Богом, щоб у молодого подружжя це все було!..
сторінка 3/4
Зрозумій, щоби повірити. Повір, щоби зрозуміти 