А) ВІДЕОЗАНЯТТЯ “Богослов’я подружжя. Вступні зауваги.”:
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ_1:
Обговоріть між собою та дайте відповіді на такі запитання:
1) ???Навіщо люди вирішують бути сім’єю, жити разом???
2) ???Чому саме чоловік і жінка можуть бути подружжям???
3)???Що для вас означає взяти церковний шлюб???
4) ???Чому вважаєте важливим прийняти його???
5) ???Чим умотивована ваша думка після певного часу зустрічання одне з одним прийняти церковний шлюб???
ПЕРЕЙТИ ДО ТЕМИ#2
НАЗАД ДО БЛОГУ
ЯКЩО ПЕВНИЙ ЗМІСТ ВІДЕОЗАНЯТТЯ БУВ НЕЗРОЗУМІЛИЙ АБО ВИНИКЛИ ЗАПИТАННЯ, НАПИШІТЬ ЇХ У ФОРМІ АНОНІМНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ НИЖЧЕ.
АБО Ж КОНТАКТУЙТЕ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ЗІ СЕКРЕТАРЕМ СЦПП.
Б) ТЕКСТОВИЙ ВАРІАНТ ЗАНЯТТЯ “Богослов’я подружжя. Вступні зауваги.” (із фрагментами відео):
ПОДРУЖЖЯ – це чоловік і жінка та їхні стосунки, спілкування, співжиття. Якщо в них є діти, то всі разом вони – СІМ’Я. Однак, навіть тоді, якщо розглядати чоловіка і жінку окремо від дітей, суто спілкування-стосунки-співжиття цих обох, то вони – все одно ПОДРУЖЖЯ. Хоча й у сім’ї.
Слово подружжя сьогодні рідко хто вживає. Коли пересічних двох шлюбованих представників протилежних статей запитуєш, хто ви, радше почуєш довгу відповідь: “Ми – чоловік і жінка”, ніж “Ми – подружжя”. Заохочуємо не нехтувати цим словом і якнайчастіше вживати на означення себе самих, якщо ви – чоловік і жінка.
У ЦИХ РЯДКАХ – про богослов’я подружжя. ТОБТО про те, якими є постійні Божі думки про чоловіка і жінку в сім’ї: які Бог має бачення, побажання, заохочення, поради для подружжя. ЧОМУ так цінує саме чоловіка і жінку, їхнє життєве єднання і подальше спілкування.
Такі Божі думки геніально поміщені Ним самим через людей-авторів у Біблії, а також Святими Отцями Церкви в шлюбній церемонії.
1. Подружжя в Біблії або що Бог думає про чоловіка і жінку
¢ “І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх” (Бут. 1, 27).
Згідно з цією біблійною цитатою, чоловік і жінка створені запрошеними до єднання в спільноту любові та взаємного спілкування. Є нормальним, природним і закономірним шукати, зустрічатися-спілкуватися і вибирати для себе чоловіка чи жінку. Це закладений Богом у наше життя процес існування, рух і ритм. Подружжя чоловіка і жінки, сім’я – дуже позитивні, природні та закономірні явища. Це Божий план для людей та життєве щастя від Нього.
¢ Образ і подоба Божі або подружжя як відображення Бога у Трійці, Бога як любові…
«На Божий образ… чоловіком і жінкою…» Подружжя є спільнотою чоловіка і жінки, обох осіб. Наш Бог – теж спільнота осіб: Отця, Сина і Святого Духа. Якщо чоловік і жінка створені на образ Божий, разом є цим Божим образом, тобто схожими до Нього, то це означає, що стосунки чоловіка і жінки є схожими до стосунків між Божественними Особами. Якщо розглядати кожного з нас окремо, самих по собі, то ми – образ одного Бога, тобто схожі на єдиного Бога. Якщо ж разом, особливо подружжя чоловіка і жінки, які плекають гідне життя, стосунки і спілкування між собою – це знак Бога в Трьох Особах існуючого, Бога-Трійці, одного Бога у стосунках між Отцем, Сином і Святим Духом.
Отже, Наш Бог всередині Себе – своєрідна сім’я, своєрідне подружжя, спільнота, в якій панує любов між Трьома Особами. Яким є Він, таким і хоче, щоб ми були – у спільноті любовного подружнього спілкування, подібними до Нього, найріднішими, найближчими та найвідданішими. Тобто гідне подружжя чоловіка і жінки – це жива ікона, фотографія Бога як Трійці, як спільноти осіб, Божої сім’ї. А що конкретно є в чоловіку і жінці образом Божим? Любов, любовне спілкування між ними, як видиме відображення любові, яка існує всередині Бога.
Бут. 2, 18: “ Не добре чоловікові бути самому; сотворю йому поміч, відповідну для нього”
Це, нібито, негативна причина того, чому Бог заохочує єднатися чоловіка і жінку в подружжя. Щоб не бути самотніми. Самотність – неприродна, невідповідна для людини, не властива їй. Навіть із точки зору психології темпераменту т.зв. люди-інтроверти – котрі полюбляють самотність – не зносять бути тотально самотніми. У них теж виникне потреба ввімкнути радіо чи телебачення, написати комусь чи прочитати-переглянути про когось в Інтернеті. Лиш би було відчуття, що хтось поруч, що говорить до мене, що я слухаю. Таким чином я спілкуюся з кимось. Тобто що я – не сам чи не сама.
Але у цій Божій фразі є глибше значення. Він дарує нам людину, котрій ми повністю можемо довіритися. Наш чоловік чи наша жінка – людина довіри. Немає у світі такої людини, котра би мала про нас знати все. Котрій би ми довіряли найглибші та найвідвертіші переживання. Із котрою можемо розмовляти на відверті теми, не соромитися, нічого не приховувати, не мовчати, не стримуватися і т.п.
“Без сім’ї людина одинока в цьому світі й замерзає від холоду”
Андре Моро
¢У Бут. 2, 23 каже Адам або чоловік про Єву або свою жінку: “Це справді кість від моїх костей і тіло від мого тіла…”
Якщо замінити слово “кість” відповідно до наших культури і менталітету, вийде таке: ти найкраща, найрідніша, найближча, найвартісніша, найдорожча і т.п. Йдеться не стільки про компліменти, якими взаємно варто щиро та щедро обдаровувати один одного. А про те, що наш чоловік чи жінка – найкраща з-поміж усіх людина для спілкування. Що немає у світі з-поміж семи з гаком мільярдів людей людини ріднішої, ближчої, щирішої, кращої, ближчої, ніж моя жінка чи мій чоловік.
Будьмо реалістами. Протягом подружніх стосyнків, особливо тривалих роками, може з’явитися інша особа. З нею стає цікавіше, пізнавальніше, душевніше, якісніше, щиріше проводити час і спілкуватися, ніж із моєю жінкою чи з моїм чоловіком. Вона чи він мене так слухає, так розуміє, так підтримує, так присвячує мені час, як цього не робить ця, здавалося би, найрідніша від Бога людина. Логічним завершенням таких подій є подружні зради, розлучення.
Такий життєвий приклад не означає, що Бог не має рації. Що Він далекий від людської реальності, коли стверджує, що не було, нема і не буде для чоловіка ріднішої людини, ніж його жінка. Просто у цього подружжя – криза. Криза – це негативне явище міжлюдських відносин на різних рівнях, яке долається. У подружжі варто сприймати таке охолодження, звикання один до одного як кризу, і долати її зближенням, переосмисленням взаємного ставлення, щирим емоційним спілкуванням тощо. А чужих людей, котрі видають себе за рідних, сприймати як спокусників, радикально припиняючи спілкування з ними.
¢“Бут. 2, 24: “Так-то (1)полишає чоловік свого батька і матір і (2)пристає до своєї жінки, і (3)стануть вони одним тілом”
У цій фразі Бог геніально описує три основні етапи, послідовно переживши які, один за одним, чоловік і жінка “ризикують” назавжди бути щасливими! Звернімо прискіпливу увагу на ці етапи. Можливо, хтось і не думав, що їх варто переживати, або планував це зробити в іншій послідовності.
- 1. “…полишає чоловік свого батька і матір…”. Це означає, що в житті хлопця/дівчини з’являється людина, котру він/вона сприймає дорожчою, вартіснішою, ніж його/її тата і маму. І якщо, не допусти Боже, виникне ситуація, коли постане вибір захистити, прислухатися, віддати перевагу, відповідно, дружині/чоловікові, чи власним батькам, від Бога порада – вибрати, захистити, послухати, підтримати дружину/чоловіка! Читайте також: батькам_наречених.
“Найважливіше, що батьки можуть навчити своїх дітей – це як жити без них”
Френк Кларк
Якщо вже мовиться про батьків, то вони виконують колосальну роль в житті кожного з нас. Адже не лише разом із Богом народжують нас у цей світ, даруючи життя. Не лише спілкуються виховуючи і формуючи нас як неповторних особистостей. Але також показують нам і в нас (часто підсвідомо) закарбовують перший образ, приклад подружжя чоловіка і жінки як спільноти, стосунків, спілкування і співжиття. Спостерігаючи саме їхнє ставлення одне до одного, способи любові, поваги і служіння, непорозумінь і виходів із криз, ми несвідомо формуємо в собі образ і візію нашого майбутнього подружжя. Існує великий ризик чи то шанс, що ми в майбутньому до своїх подружніх партнерів будемо ставитися так, як спостерігали це в подружжі своїх батьків. Тому найперше приготування до нашого майбутнього подружнього життя розпочинається в нашому дитячому віці, в нашій сім’ї-родині, у спостереженні за стосунками наших батьків, дідусів-бабусів та інших родичів. Тому добрий приклад батьків для своїх дітей – це позитивний внесок не лише для майбутніх поколінь однієї сім’ї-родини, але й для майбутнього цілого людства.
- 2. “…пристає до своєї жінки”. Логічним тут є запитання: з якого моменту я, хлопець/дівчина, можу назвати свою дівчину/свого хлопця відповідно своїм чоловіком/своєю жінкою? Що це за переломний момент, коли змінюється статус і сприйняття одне одного не лише нами самими, але й іншими людьми? Відповідно до виховання, впливів інших та культурного середовища, кожен може назвати різні такі моменти: розписку, переїзд один до одного. Церковні християни такий момент вбачають у вінчанні або церковному шлюбі. Саме обвінчані хлопець і дівчина стають один для одного чоловіком і жінкою.
- 3. “…і стануть вони одним тілом”. Йдеться про дуже конкретне інтимне єднання між чоловіком і жінкою. Практичне вираження любові між ними – статеві стосунки. Тоді двоє тіл дійсно, хай і на деякий час, стають одним.
Отже, Господь стверджує, що щасливим, природним і закономірним, відповідно до тих ритмів і законів буття, які Він створив, є процес, коли:
1.хлопець/дівчина спершу знайдуть людину, в процесі спілкування і емоційно-зустрічального зближення з котрою вона стане дорожчою, ближчою, ріднішою, ніж власні батьки,
2. тоді одружиться/вийде заміж/повінчається з нею,
3. і тоді матиме інтимні стосунки з нею.
На жаль, у світі надзвичайно меншає людей, котрі сповідують саме такий ритм стосунків. Під впливом власного свавілля, сучасної моди, голлівудських фільмів та інших ЗМІ вони часто переставляють місцями ці три етапи. Поміщають їх у тій послідовності, як диктує їм їхнє власне бажання. Але така свавільна поведінка – це особиста відповідальність перед природою, перед Богом кожного. Також це гріх дошлюбних статевих стосунків та порушення 6-ї Божої заповіді “Не чини перелюбу”. Щоб переконатися у цьому, подивіться це відео:
Дивіться інші наші відео: Корисне_відео_тут!
“Вюності ми навчаємося, а з плином років розуміємо”
Невідомий автор
сторінка 1/2
Зрозумій, щоби повірити. Повір, щоби зрозуміти 